Науковий полігон, створений з метою вивчення перспектив пошуку і розробки лінзовидних газових покладів в межах Бережанської площі, охоплює ділянку 278,9 кв. км і знаходиться в Бережанському районі Тернопільської області.
Територія наукового полігону, яка входить до Волино-Подільської нафтогазоносної області неодноразово була об'єктом регіонального і детального вивчення геологічними, геофізичними та геохімічними дослідженнями.
Ще у 1939 році геологи приступили до послідовного і планомірного вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності. В 1954 році вийшов друкований атлас геологічних карт різних маштабів 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, які не втратили свого значення на даний час. В першій половині 20-го сторіччя в західній та північно-західній частині наукового полігону «Бережанська площа» велось буріння не глибоких свердловин в районі сіл Молохів, Куряни, Нараїв, із яких отримано припливи нафти і конденсату.
В плані перспектив нафтогазоносності Тернопільська область розташована в середній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області /НГО/ яка, в свою чергу являє середній елемент просторої Балтійсько-Переддобрудзької нафтогазоносної провінції, що охоплює всю західну окраїну Східно-Європейської платформи з системою перикратонних окраїнно платформенних прогинів.
В 1972-1973 р.р. на території полігону Трестом «Львівнафтогазрозвідка» була пробурена структурно-пошукова свердловина 1-Бережани, глибиною 2285 м, яка розкрила відклади девону, силуру, ордовіка, кембрію та верхнього протерозою. Газонасичені пласти виявлені в розрізі силуру, ордовіка і кембрію, по газовому каротажу відмічено підвищений газовміст до 0,5% (при фонових значеннях 0,1 -0,2 %). Дослідження кернового матеріалу показали підвищену газонасиченість сілурійських відкладів вниз по розрізу від 1,7 см³/кг до 29,4 см³/кг, що в 4-7 разів перевищує цей показник на сусідніх Завадівський і Перемишлянській газоносних площах.
За результатами випробовування об'єктів в процесі буріння в кембрійських відкладах отримано приплив газу орієнтовним дебітом 40 тис. м³/добу.
Багаторічне вивчення нафтогазоносності Волино-Поділля показало, що головними перспективами в цьому відношенні є три літолого-стратиграфічних комплекси: кембрійський теригенний, силурійський карбонатний /рифогенні вапняки/ та середньодевонський з підстелюючими його нижньо-девонськими відкладами - / покрівля до 50 м/. Середньодевонський комплекс виявився перспективно нафтогазоносним лише в межах Волинської та Львівської областей, де відкриті два родовища газу: Великомостівське /Львівська обл./ та Локачинське /Волинська обл./
Більш широкими в площадному співвідношенні вимальовуються перспективи кембрійського комплексу, які охоплюють вже і Тернопільську область західніше меридіану м. Тернополя.
З біогермними /рифовими/ утвореннями силуру пов'язуються, головним чином, ресурси нафти і вони прогнозуються у вищезгаданій смузі вздовж р. Стрипа.